1+1 (canal de televisión)

1+1 (Léase en Ucraniano como: "Oдин плюс один" , "Uno más uno") es un canal de televisión nacional ucraniano, que forma parte de los canales de 1+1 Media Group.[1] El último beneficiario del canal de televisión, a través de las compañías que se enumeran a continuación, es Ihor Kolomoisky, y el propietario de una participación importante es Ihor Surkis .

1+1
Eslogan ¡No estás solo!
Tipo de canal Televisión digital terrestre
Programación Generalista
Propietario 1+1 Media Group
Operado por Media Services Ukraine LLC (42 %)
1 + 1 Producción FE (30 %)
Grizard Investments Limited (22.98 %)
Greenwood Investments Limited (5.02 %)
País Ucrania Ucrania
Idioma Ruso
Ucraniano
Fundación 3 de septiembre de 1995
Inicio de transmisiones 1 de enero de 1997
Formato de imagen 576i 16:9 (SDTV)
Cuota de pantalla 10,6 %
(2019, )
Área de transmisión Ucrania
Ubicación Kiev
Sitio web 1plus1.ua

Historia

El canal 1+1 fue fundado en agosto de 1995, encabezada por su original, el presidente Alexander Rodnyansky quien también fue su director general desde 1996 hasta 2002. Los programas de producción del estudio se emitieron en septiembre del mismo año en UT-1 . Como canal independiente, "1 + 1" ha estado transmitiendo desde 1997 en la red UT-2 .

En 2002, se unió a STS Media y desde 2004 ha sido el presidente de esa empresa rusa registrada en Delaware.

Desde el principio, el canal fue todo un éxito, a pesar de su programación inicial limitada. Hasta el año 2004, 1+1 emitía solo por 15 horas. Su parrilla de programación era de 7:00 a. m. hasta las 10:00 a. m., seguido de un descanso de cuatro horas, y luego desde 14:00 p. m. hasta 02:00 a. m. Comenzando el 30 de junio de 2004, el canal fue dado permiso oficial para transmitir 24 horas al día. Desde entonces, 1+1 ha sido capaz de crear un horario completo de difusión-durante todo el día.

En marzo de 2006, las redes de cable de Estados Unidos y Canadá lanzaron una versión internacional del canal llamada "1 + 1 Internacional".

Cobertura del Canal

La cobertura técnica abarca el 95 % de Ucrania (el segundo canal de televisión ucraniano más visto después de UA: Pershyi hasta el apagón analógico del 1 de septiembre de 2018).

Resultados de la campaña "Boicot al cine ruso"

Según los resultados del seguimiento de los activistas de la campaña Boicot al cine ruso, durante el período del 8 al 14 de septiembre de 2014, se mostró 1 hora y 5 minutos de contenido ruso por día.[2][3]

Además, los activistas publicaron datos según los cuales, el 27 de septiembre de 2014, la proporción de contenido en idioma ruso que se mostraba era de aproximadamente el 29 %.[4]

Programación

Informativos
  • «ТСН»
  • «ТСН. Тиждень»
  • «Українські сенсації»
  • «Гроші»
  • «Сніданок з 1+1»
  • «Сніданок. Вихідний»
  • «Секретні матеріали»

Entretenimiento
  • «Міняю жінку»
  • «Одруження наосліп»
  • «Світ навиворіт з Дмитром Комаровим»
  • «Світське життя з Катериною Осадчою»
  • «Вечір прем'єр з Катериною Осадчою»
  • «Голос країни»
  • «Голос. Діти»
  • «Жіночий квартал»
  • «Вечірній квартал»
  • «Розсміши коміка»
  • «Розсміши коміка. Діти»
  • «Ліга сміху»
  • «Ігри приколів»
  • «#ГУДНАЙТ_КЛАБ»
  • «Танці з зірками»
  • Король десертів
  • «Модель XL»
  • «Інспектор. Міста»
  • «Їмо за 100»
  • «Життя відомих людей»
  • «Щоденник медіума»

Producción propia
En ruso
  • «Поцілуймося» (en ruso: «Давай поцелуемся» (2014)
  • «Все одно ти будеш мій» (en ruso: «Все равно ты будешь мой») (2015)
  • «Хазяйка» (en ruso: «Хозяйка») (2016)
  • «Матусі» (спільно з російським телеканалом «СТС») (en ruso: «Мамочки») (2016) — російською мовою
  • «Відьма» (en ruso: «Ведьма») (2016)
  • «Центральна лікарня» (en ruso: «Центральная больница») (2016)
  • «Чудо за розкладом» (en ruso: «Чудо по расписанию») (2016)
  • «Гроза над Тихоріччям» (en ruso: «Гроза над Тихоречьем») (2016)
  • «Випадкових зустрічей не буває» (en ruso: «Случайных встреч не бывает») (2016)
  • «Біженка» (en ruso: «Беженка») (2016)
  • «Папараці» (en ruso: «Папарацци») (2016)
  • «„Найкращий“ тиждень мого життя» (en ruso: «"Лучшая" неделя моей жизни») (2016)
  • «Кандидат» (2016) (Серіал був знятий з ефіру після одного тижня трансляції через низькі рейтинги. Було показано 8 із 16 серій серіалу. Решта серій була розміщена на сайті телеканалу для онлайн-перегляду)[5]
  • «Матусі-2» (спільно з російським телеканалом «СТС») (en ruso: «Мамочки») (2016)
  • «Хороший хлопець» (en ruso: «Хороший парень») (2016)
  • «Дівчина з персиками» (en ruso: «Девушка с персиками») (2017)
  • «Сувенір з Одеси» (en ruso: «Сувенир с Одессы») (2017)
  • «За три дні до кохання» (en ruso: «За три дня до любви») (2018)
  • «Полюби мене такою» (en ruso: «Полюби меня такой») (2018)
  • «Подаруй мені щастя» (en ruso: «Подари мне счастье») (2020)
  • «Сімейні мелодрами» (2010—2016) (перший сезон серіалу називався «Сімейні драми», але після появи російської версії проекту наступні сезони мали назву «Сімейні мелодрами»)
  • «Останній москаль» (2015) — українською та російською мовами
  • «Останній москаль. Судний день» (2016) — українською та російською мовами
  • «Століття Якова» (2016) — українською та російською мовами
  • «Село на мільйон» (2016) — українською та російською мовами
  • «Катерина» (2016) — українською та російською мовами
  • «Догори дриґом» (2017) — українською та російською мовами
  • «Село на мільйон 2» (2017) — українською та російською мовами
  • «Маршрути долі» (2019) — українською та російською мовами
  • «Великі Вуйки» (2019) — українською та російською мовами
En ucraniano
  • «Тільки кохання» (2010)
  • «Мольфар» (2016)
  • «Школа» (2017—2018)
  • «Дві матері» (2018)

Series extranjeras
  • «Асі»
  • «Вітер кохання»
  • «Величне століття. Нова володарка»
  • «Величне століття. Роксолана»
  • «Династія»
  • «Династія 2: Колбі»
  • «Діагноз»
  • «Заборонене кохання»
  • «Корольок — пташка співоча»
  • «Кохання проти долі»
  • «Кохання Мер'єм»
  • «Лікар мафії»
  • «Любов та покарання»
  • «Мама»
  • «Моє чуже життя»
  • «Моя кохана Діла»
  • «Наречена зі Стамбула»
  • «Наші пані у Варшаві»
  • «Нескінченне кохання»
  • «Перші поцілунки»
  • «Сила. Повернення додому»
  • «Сила кохання Феріхи»
  • «Солті»
  • «Теорія брехні»
  • «Терпкий смак кохання»
  • «Тисяча і одна ніч»
  • «Уламки щастя»
  • «Фатмагюль»
  • «Чорна троянда»
  • «Чорнобиль»
  • «Шерлок»
  • «Школа виживання»
  • «Я знову тебе кохаю»

Referencias
  1. Телевойны Украины (en ucraniano)
  2. «Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі - новини Еспресо TV | Україна». espreso.tv. Consultado el 31 de mayo de 2020.
  3. Патріот. «Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач». tvoemisto.tv. Consultado el 31 de mayo de 2020.
  4. «Бойкот російського кіно». www.facebook.com (en inglés). Consultado el 31 de mayo de 2020.
  5. «Плюсы сняли с эфира сериал «Кандидат»». МедиаНяня - таблоид для и про медиа. Consultado el 29 de noviembre de 2017.

Enlaces externos
Este artículo ha sido escrito por Wikipedia. El texto está disponible bajo la licencia Creative Commons - Atribución - CompartirIgual. Pueden aplicarse cláusulas adicionales a los archivos multimedia.