говорить
Russian
Etymology
From Proto-Slavic *govoriti, from Proto-Indo-European *gow(H)- (“to call, cry”). Cognate to Polish gaworzyć, Czech hovořit, Ukrainian говорити (hovoryty), Serbian гово̀рити.
Pronunciation
- IPA(key): [ɡəvɐˈrʲitʲ]
Audio (file)
Verb
говори́ть • (govorítʹ) impf (perfective сказа́ть or поговори́ть)
Conjugation
Conjugation of говори́ть (class 4b imperfective transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | говори́ть govorítʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | говоря́щий govorjáščij | говори́вший govorívšij |
passive | говори́мый1 govorímyj1 | говорённый govorjónnyj |
adverbial | говоря́ govorjá | говори́в govorív, говори́вши govorívši |
present tense | future tense | |
1st singular (я) | говорю́ govorjú | бу́ду говори́ть búdu govorítʹ |
2nd singular (ты) | говори́шь govoríšʹ | бу́дешь говори́ть búdešʹ govorítʹ |
3rd singular (он/она́/оно́) | говори́т govorít | бу́дет говори́ть búdet govorítʹ |
1st plural (мы) | говори́м govorím | бу́дем говори́ть búdem govorítʹ |
2nd plural (вы) | говори́те govoríte | бу́дете говори́ть búdete govorítʹ |
3rd plural (они́) | говоря́т govorját | бу́дут говори́ть búdut govorítʹ |
imperative | singular | plural |
говори́ govorí | говори́те govoríte | |
past tense | singular | plural (мы/вы/они́) |
masculine (я/ты/он) | говори́л govoríl | говори́ли govoríli |
feminine (я/ты/она́) | говори́ла govoríla | |
neuter (оно́) | говори́ло govorílo |
Derived terms
imperfective
- гова́ривать (govárivatʹ) (iterative)
- говори́ться (govorítʹsja)
- выгова́ривать (vygovárivatʹ)
- выгова́риваться (vygovárivatʹsja)
- догова́ривать (dogovárivatʹ)
- догова́риваться (dogovárivatʹsja)
- загова́ривать (zagovárivatʹ)
- загова́риваться (zagovárivatʹsja)
- нагова́ривать (nagovárivatʹ)
- (no equivalent)
- недогова́ривать (nedogovárivatʹ)
- обгова́ривать (obgovárivatʹ)
- огова́ривать (ogovárivatʹ)
- огова́риваться (ogovárivatʹsja)
- отгова́ривать (otgovárivatʹ)
- отгова́риваться (otgovárivatʹsja)
- перегова́ривать (peregovárivatʹ)
- перегова́риваться (peregovárivatʹsja)
- погова́ривать (pogovárivatʹ)
- (no equivalent)
- подгова́ривать (podgovárivatʹ)
- подгова́риваться (podgovárivatʹsja)
- поразгова́ривать (porazgovárivatʹ)
- пригова́ривать (prigovárivatʹ)
- прогова́ривать (progovárivatʹ)
- прогова́риваться (progovárivatʹsja)
- разгова́ривать (razgovárivatʹ)
- (no equivalent)
- сгова́ривать (sgovárivatʹ)
- сгова́риваться (sgovárivatʹsja)
- угова́ривать (ugovárivatʹ)
- угова́риваться (ugovárivatʹsja)
perfective
- (no equivalent)
- (no equivalent)
- вы́говорить (výgovoritʹ)
- вы́говориться (výgovoritʹsja)
- договори́ть (dogovorítʹ)
- договори́ться (dogovorítʹsja)
- заговори́ть (zagovorítʹ)
- заговори́ться (zagovorítʹsja)
- наговори́ть (nagovorítʹ)
- наговори́ться (nagovorítʹsja)
- недоговори́ть (nedogovorítʹ)
- обговори́ть (obgovorítʹ)
- оговори́ть (ogovorítʹ)
- оговори́ться (ogovorítʹsja)
- отговори́ть (otgovorítʹ)
- отговори́ться (otgovorítʹsja)
- переговори́ть (peregovorítʹ)
- (no equivalent)
- (no equivalent)
- поговори́ть (pogovorítʹ)
- подговори́ть (podgovorítʹ)
- подговори́ться (podgovorítʹsja)
- (no equivalent)
- приговори́ть (prigovorítʹ)
- проговори́ть (progovorítʹ)
- проговори́ться (progovorítʹsja)
- разговори́ть (razgovorítʹ)
- разговори́ться (razgovorítʹsja)
- сговори́ть (sgovorítʹ)
- сговори́ться (sgovorítʹsja)
- уговори́ть (ugovorítʹ)
- уговори́ться (ugovorítʹsja)
Related terms
- вы́говор (výgovor)
- го́вор (góvor)
- говори́льня (govorílʹnja)
- говору́н, говору́нья (govorún, govorúnʹja)
- догово́р, до́говор (dogovór, dógovor)
- догово́рчик (dogovórčik)
- за́говор (zágovor)
- загово́рщик (zagovórščik)
- нагово́р (nagovór)
- огово́р (ogovór)
- отгово́рка (otgovórka)
- перегово́ры (peregovóry)
- погово́рка (pogovórka)
- пригово́р (prigovór)
- разгово́р (razgovór)
- сго́вор (sgóvor)
- скорогово́рка (skorogovórka)
- угово́р (ugovór)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.