хвалити

Serbe

Étymologie
Du vieux slave хвалити, chvaliti.

Verbe

хвалити, hvaliti \Prononciation ?\ imperfectif

  1. Louanger.

    Ukrainien

    Étymologie
    Du vieux slave хвалити, chvaliti.

    Verbe

    хвали́ти \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 4c

    1. Louanger.

    Conjugaison
    Conjugaison de хвалити, verbe imperfectif de type 4c selon la classification de Zaliznyak
    Présent (Теперішній час) Futur (Майбутній час) Passé (Минулий час)
    я хвалю́ я хвали́тиму хвали́в хвали́ли
    ти хва́лиш ти хвали́тимеш хвали́ла
    він, вона́, воно́ хва́лить він, вона́, воно́ хвали́тиме хвали́ло
    ми хва́лимо / хва́лим ми хвали́тимемо / хвали́тимем Impératif (Наказовий спосіб)
    ви хва́лите ви хвали́тимете - хвали́
    вони́ хва́лять вони́ хвали́тимуть хвалі́мо / хвалі́м хвалі́ть
    Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник)
    - хва́лячи
    Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник)
    - хва́лений хва́лено хвали́вши

    Vieux slave

    Étymologie
    Comme souvent dans le vocabulaire religieux pré-chrétien (voyez богъ, раи), ce mot est d’origine orientale, voyez хвала.

    Verbe

    хвалити (xvaliti)

    1. (Religion) Louanger, faire l’éloge de, glorifier, célébrer.

    Dérivés dans d’autres langues

    Références
    • Ralja Mixajlovna Cejtlin, Emilie Bláhová, Radoslav Večerka (éditeurs), Staroslavjanskij slovar’ po rukopisjam 10–11 vv [Dictionnaire vieux slave (selon les manuscrits des Xe et XIe siècles)], Izdatel’stvo « Russkij jazyk », Moscou, 1994, 1999
    Cet article est issu de Wiktionary. Le texte est sous licence Creative Commons - Attribution - Partage dans les Mêmes. Des conditions supplémentaires peuvent s'appliquer aux fichiers multimédias.